Тож варто вміти розрізняти види психологічного насильства і знати, як себе захистити, адже наслідки можуть бути масштабними для вас особисто. У Міністерстві охорони здоров'я розповіли, як зрозуміти, що насправді не все гаразд.

Увага Жінки дедалі частіше мають проблеми зі щитоподібною залозою: як цьому зарадити

Жертвою жорстокого ставлення можна стати в різних взаємовідносинах, зокрема, у стосунках із батьками, своїм партнером чи у професійних відносинах.

Що таке психологічне насильство?

Це поведінка, метою якої є заподіяння емоційної чи психологічної шкоди. Вона може не завдавати болю вашому тілу, проте може бути травматичною. Поодинокі образи не можна вважати емоційним насильством, але якщо така поведінка стає систематичною, породжує в іншої людини страх, тривогу та порушує благополуччя – тоді це є проявом насильства.

Ознаки психологічного насильства:

  • вас систематично присоромлюють на публіці або перед родиною чи друзями;
  • у стосунках присутні безпідставні ревнощі, партнер (чи будь-хто інший) намагається контролювати ваше життя, хоче ізолювати вас від звичного кола спілкування;
  • присутні погрози, що вам чи вашим дітям фізично чи фінансово зашкодять;
  • є негативне ставлення до вас через речі, які ви не можете змінити (наприклад, родину, релігійні погляди, расу, гендер, стать тощо)
  • вас ігнорують або вдають, що вас немає поряд;
  • постійно виправляють те, що і як ви говорите, щоби змусити вас почуватися ніяково.

Яке буває психологічне насильство: приклади

Існує декілька видів психологічного насильства. Однак часто за незрозумілими та складними словами приховані протиправні дії.

  • Аутинг – розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність іншої людини без її згоди. Аутинг протилежний за змістом камінг-ауту – добровільного розкриття власної сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності.
  • Булінг – психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство щодо малолітньої чи неповнолітньої особи у школі. Іншими словами – цькування.
  • Віктімблеймінг – звинувачення жертви й "перекладання" на неї відповідальності. Наприклад, коли поліція запитує жертву зґвалтування у чому та була одягнена — це натяк, що жертва спровокувала насильство своїм зовнішнім виглядом чи поведінкою.
  • Газлайтинг – форма маніпуляції, яка змушує жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття дійсності, ставлячи під сумнів її пам'ять та розсудливість. Типові фрази газлайтерів: "Я такого не говорив", "Ти щось плутаєш", "Це всього лише жарт", "Ти занадто чутливий".
  • Мобінг – тиск на одного з працівників із боку колег чи керівництва.
  • Сталкінг – нав'язливе, небажане й постійне переслідування однією людиною іншої.

Наслідки

Люди, які страждають від психологічного насильства, можуть відчувати розгубленість, страх, труднощі з концентрацією уваги та невпевненість у собі. Також – тривогу, больові відчуття та прискорене серцебиття.

Також такі люди можуть мати панічні атаки. Довгострокові наслідки можуть включати тривожні розлади, безсоння та соціальну замкнутість, а також психосоматичні розлади. У найтяжчих випадках психологічне насильство може призвести до суїцидальних спроб жертви.

​Зверніть увагу Львів'янка сидітиме у в'язниці за знущання зі своєї свекрухи з інвалідністю

"Хто б не чинив так із вами, пам'ятайте: ви цього не заслуговуєте, і це не ваша провина. Ніхто не має права вас ображати, принижувати чи обмежувати ваші права", – наголосили у МОЗ.