Утім, ми не завжди можемо самостійно зорієнтуватися, що насправді відчуваємо: стрес чи тривогу. Розберімо ж, у чому між ними різниця.

До теми Що таке тривога і як з нею боротися

Що таке стрес

Таку захисну реакцію, як стрес, зазвичай спричиняють об'єктивні тригери: короткочасні (наприклад, конфлікт на роботі) або тривалі (хронічне захворювання, проблеми з працевлаштуванням, психологічні утиски). Отже, стрес є природною поведінковою реакцією.

Що ж відбувається у цей час з організмом? Реагуючи на зовнішній подразник, він активізує лімбічну систему, вивільняючи адреналін і кортизол: ці гормони активізують мозок і тіло, щоб упоратися із загрозою. Коли загрозу усунено – занепокоєння зникає.

Однак якщо стрес – хронічний (коли тіло постійно перебуває в режимі "бий або біжи"), із рятівного він стає руйнівним. У цьому криється небезпека психічної напруженості. Тож кожній людині слід уміти аналізувати свій емоційний стан, щоб вчасно звернутися до спеціаліста.

Що таке тривога

На відміну від стресу, тривога є відповіддю на небезпеку, якої насправді немає. Однак організм мобілізується так само, як і при стресі: на тривогу реагує не лише нервова система, а організм загалом.

Тривога є невід'ємною частиною процесу адаптації: ми не завжди швидко пристосовуємося до нових зовнішніх обставин і не одразу ефективно комунікуємо з оточенням. Але якщо занепокоєння триває понад 6 місяців і наші емоційні реакції непропорційно сильні порівняно з подразником (хай навіть уявним), то це вже не просто тривога, а серйозне захворювання – тривожний розлад.

Сигнали тіла, які допомагають відрізнити тривогу від стресу

Про стрес наш організм повідомляє такими емоційними та фізіологічними симптомами, як:

  • дратівливість,
  • злість,
  • утому,
  • біль у м'язах,
  • проблеми з травленням,
  • труднощі зі сном.

Тривога, окрім перелічених ознак, дає про себе знати:

  • тремором кінцівок,
  • дрижанням голосу,
  • прискореним серцебиттям,
  • киданням у піт.

Якщо тривожитися постійно й безконтрольно, збивається робота всього організму, що неминуче призводить до серйозних проблем зі здоров'ям.


Тривожний розлад може значно погіршувати якість життя / Фото Unsplash

Тривожні розлади – поширене явище в сучасному світі: на цю недугу страждає кожен 13-й житель планети, причому в жінок її діагностують приблизно на 15% частіше, ніж у чоловіків.

Соматичні симптоми нерідко приводять людину до терапевта, кардіолога чи невролога. Однак ці спеціалісти працюють із наслідками, а не з причиною, тож стан пацієнта не покращується: тривога прогресує. Розпізнати тривожний розлад допоможуть психотерапевт чи психіатр.

Чим небезпечний тривожний розлад і як мінімізувати його наслідки

За даними ВООЗ, 2020 року серед хвороб, що призводять до інвалідності, тривожний розлад посідає друге місце після ішемічної хвороби серця. Отже, нехтувати навіть найменшими проявами недуги небезпечно.

Якщо ви знаєте причину свого занепокоєння, позбудьтеся її, якщо це можливо:

  • Вас виснажує постійний психологічний тиск на роботі? Є сенс знайти нову.
  • Хронічна тривожність виникла через перевтому та безладний графік життя? Подбайте про повноцінний сон, здорове харчування та фізичну активність.
  • Якщо ж чинник тривоги (приміром, хронічне захворювання) поки неможливо усунути, спробуйте попрацювати зі своїми реакціями, наприклад використовуючи техніки аутотренінгу.

Вирівняти емоційний стан допомагають також фармакологічні засоби. Правильно дібраний препарат має знімати/пом'якшувати соматичні прояви тривоги й одночасно впливати на механізми виникнення тривоги. Таку мультимодальну дію справляє, зокрема, безрецептурний інноваційний фітокомплекс Анксіомедін виробництва української компанії "Нутрімед".

Цей комбінований рослинний засіб рекомендують приймати щодня по 1 – 3 капсулі. Максимальна тривалість курсу – 3 місяці. Протягом року курс можна повторити.

Ефект Анксіомедіну розвивається поступово, упродовж 2 – 3 тижнів прийому. Лікар та пацієнт мають це враховувати, оцінюючи результати терапії.