За ступенем стомлюваності, з якою стикаються люди похилого віку при виконанні певних видів діяльності, можна розрахувати ймовірність смерті менш ніж через 3 роки від усіх причин. Таку думку висловили вчені з кафедри епідеміології Вищої школи громадської охорони здоров'я при Піттсбурзькому університеті в Пенсільванії, Колумбійського державного університету в Джорджії, а також генетики з Вашингтонського університету в Міссурі (США).

До теми Визначили ефективний спосіб виправити поганий настрій

Науковці провели масштабний аналіз:

  • Автори нової роботи аналізували дані понад 2,2 тисячі людей у віці від 60 років і старше, які були членами кількох сотень сімей, представниками двох поколінь та брали участь у Long Life Family Study – міжнародному дослідженні тривалості життя.
  • Середній вік учасників становив 73,5 роки, серед них 54,2% становлять жінки, 99,7% – білі люди.
  • За Піттсбурзькою шкалою втоми дослідники оцінювали, наскільки втомленими почуваються учасники, наприклад, під час неспішної півгодинної прогулянки в парку, швидкої ходьби протягом години, роботи по дому або в саду, після перегляду телевізора протягом двох годин, 30-хвилинних тренувань різного ступеня інтенсивності, проведення світського заходу тощо. 0 балів означало "немає втоми", 5 – "вища міра втоми".
  • Оцінки підсумовували, враховувавши при цьому й інші фактори, які могли б впливати на відчуття втоми: прийом певних ліків, рівень тиску, наявність захворювань та шкідливих звичок тощо.
  • Потім автори дослідження побудували криві виживання Каплана-Мейєра, щоб розрахувати час до настання смерті залежно від ступеня стомлюваності.

Фізична втома виявилась непоганим індикатором смертності

Наша робота вперше встановила, що фізична стомлюваність служить надійним незалежним індикатором смертності у літніх людей. Ми з'ясували, що найсильніша фізична втома (≥ 25 балів) пов'язана з підвищеним у 2,3 раза ризиком смерті протягом 2,7 року спостережень у порівнянні з меншим ступенем стомлюваності (<25 балів),
– йдеться в дослідженні.

Кореляція зберігалася і після поправки на вік і стать – два важливі предиктори смертності.

Дослідники зауважили, що за останнє десятиліття стомлюваність стала ключовим маркером фенотипного старіння, але раніше не оцінювали, чи може вона бути показником смертності від будь-яких причин.

Надалі науковці планують розробити методи, націлені на зниження фізичної втоми, щоб запобігти порушенням фізичних функцій у процесі старіння та покращити самопочуття пацієнтів.