Ожиріння є найбільш поширеним фактором ризику розвитку цукрового діабету другого типу в будь-якому віці. Вчені знали, що на тлі ожиріння збільшується кількість жиру в печінці, тому вирішили з'ясувати, як ожиріння печінки впливає на резистентність організму до інсуліну або викликає його надмірну секрецію.
До теми Наскільки ефективні харчові добавки для схуднення
Сучасні препарати лікують симптоми діабету, але в умовах стабільного зростання захворюваності нам потрібні нові варіанти,
– заявив співавтор роботи Бенджамін Ренквіст.
Наразі діабет другого типу є більше поширеним, ніж діабет першого типу, тому дослідники сфокусувалися на вивченні потенційних механізмів розвитку хвороби саме в печінці.
Команда зосередилася на діагностиці нейромедіаторів, які виділяє печінка. Це дозволило їм зрозуміти, як печінка взаємодіє з мозком, щоб запустити характерні для діабету і ожиріння метаболічні зміни.
Виявилося, що жир у печінці збільшує вивільнення ГАМК – гальмівного нейромедіатора центральної нервової системи.
Далі вчені визначили шлях для синтезу ГАМК і заблокували ключовий фермент в цьому механізмі.
Контроль вироблення ГАМК в печінці відновило у тварин чутливість до інсуліну протягом декількох днів. Більш тривале пригнічення вплинуло на кількість споживаної їжі і втрату ваги.
Автори переконані, що терапія буде ефективною й для людини. Вони встановили, що у людей з інсулінорезистентністю в печінці підвищена експресія генів, що беруть участь у виробництві і вивільненні ГАМК.
Тепер команда готується до запуску клінічних випробувань, де буде вивчено дію вже схваленого для людини інгібітора ГАМК-трансамінази.