Олег Чабан – доктор медичних наук, завідувач кафедри психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім.Богомольця та Олександр Галушко – доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗУ імені Шупика розповіли в інтерв'ю 24 каналу, що наразі відомо науці про постковідний синдром.
До теми Понад 10 тисяч хворих за добу: статистика COVID-19 в Україні
Як довго триває постковідний синдром
Рівно рік тому Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що люди, які переносять коронавірус в легкій формі, одужують приблизно через 2 тижні, в більш складній формі – від 3 до 6 тижнів.
Втім, за словами Олега Чабана, наразі кардинальна інша картина: у більшості пацієнтів спостерігаються симптоми постковіду по декілька місяців, а у іншої частини пацієнтів зовсім не зникають з моменту інфікування коронавірусом.
Олег Чабан додав, що часто постковідні симптоми протікають на тлі психоемоційних розладів, на фоні чого погіршується якість життя, порушується сон, з’являється загальна слабкість, занепад сил та апатія.
Олег Чабан – доктор медичних наук
“А бувають й зовсім інші сценарії: на фоні повного одужання через деякий проміжок часу можемо спостерігати загострення хронічних захворювань: зокрема цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця або поява гострих станів: інсульт, інфаркт міокарду, тромбоемболічні ускладнення”.
Головний біль може бути симптомом постковідного синдрому / Фото Unsplash
Як часто виникає постковідний синдром
Олександр Галушко розповів, що на сьогодні дуже часто до лікарів звертаються пацієнти, які навіть після отримання негативного тесту на коронавірус відчувають постійну втому та в'ялість.
Олександр Галушко
“На щоденну рутину в них не вистачає сил та енергії, навіть на такі банальні речі, як читання книги, перегляд телевізору або пересування в межах квартири”.
При цьому можуть докучати болі в м'язах та суглобах, непокоїти проблеми з серцем та легенями. Це і називається постковідним синдромом, який ще має розповсюджену назву "далекобійник", – додав Олександр Галушко.
Як зрозуміти, що у мене чи рідних Long COVID?
Олег Чабан рекомендує становити зв'язок між поточним станом пацієнта, загостренням захворювання і появою нових симптомів з перенесеним COVID-19.
Чи можна лабораторно підтвердити постковідний синдром?
Для уточнення діагнозу захворювання пацієнту дійсно можуть призначити лабораторні методи обстеження, завдяки яким можна виявити маркери запалення.
Олександр Галушко
“Із доступних методів – це загальноклінічний аналіз крові, СРБ, Д-димер. Підвищені рівні лейкоцитів та підвищений СРБ вкажуть на системне запалення, Д-димер на ознаки ендотелііту, IL-6 -маркер хронічного запалення”.
Також потрібно враховувати весь спектр можливих скарг:
- "Загальна слабкість" – вказує на астенічний синдром.
- Головний біль, когнітивні порушення, мозок в тумані, аносмія, втрата нюху, симптоми периферичної нейропатії ("мурашки" в очах та оніміння), тривога – неврологічні ускладнення.
- Біль у грудях, серцебиття – кардіологічні порушення.
- Кашель, задишка, важкість в грудях – потребують консультації пульмонолога.
Хто найбільше ризикує відчувати Long COVID
За словами Олега Чабана, до груп ризику відносять: людей старше 50 років, людей, які мають кілька хронічних захворювань, а також пацієнтів з важким перебігом коронавірусу.
Олег Чабан
“Досить дивно, але є випадки, коли люди, які тяжко перехворіли на коронавірус, тобто з високою температурою, слабкістю, втратою смаків та запахів, часто можуть повернутися до нормального стану вже через 2 місяці. І без пост-синдрому. Натомість люди, які легко перенесли COVID-19, все ще можуть мати затяжні симптоми”.
Як діяти у випадку постковідного синдрому
Якщо у вас уже розвинувся постковідний синдром, не варто зволікати – найкраще, що ви можете зробити це діагностика.
Не варто займатись самолікуванням / Фото Unsplash
Так, за словами Олександра Галушка, після перенесення гострих симптомів COVID‑19 потрібен обов'язковий моніторинг дихальної функції, кардіальних симптомів, стану нервової системи та психічних функцій, моніторинг і корекція порушень при супутніх захворюваннях (таких як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія), а також синдромно-патогенетичний підхід до реабілітації пацієнтів.
Олександр Галушко
“Реабілітація пацієнта з затяжними симптомами насамперед має бути спрямована на усунення системного фонового запалення за допомогою едаравону, покращення ендотеліальної функції за допомогою комбінації Л-карнітину та Л-аргініну, зменшення проявів астенії за допомогою розчинів на основі ксилітолу, що забезпечують ефективну енергетичну підтримку. А для максимального одужання пацієнтам із помірними чи тяжкими постковідними симптомами потрібна мультидисциплінарна реабілітація в умовах стаціонару.”
Як зберегти психоемоційне здоров'я після COVID-19
Дійсно, пандемія та перенесений коронавірус можуть мати психологічні наслідки. Найпоширеніші – тривожність, депресія та безсоння. Можуть також розвинутись синдром порушення активності та уваги, посттравматичний та обсесивно-компульсивний розлади.
Якщо пацієнт відчуває певний психологічний дискомфорт, то є сенс звернутись за кваліфікованою допомогою психотерапевта, або принаймні розповісти про симптом сімейному лікарю.
Олег Чабан
“ Не забуваємо про фізичну активність, яка може робити чудеса з вашим психічним здоров'ям. Особливо в умовах стресу. ВООЗ рекомендує принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень”.
Рекомендації, аби попередити психоемоційні проблеми прості, – спорт, позитивне мислення та здоровий спосіб життя.
Що відомо про постковідний синдром / Джерело: medRxiv / Інфографіка 24 каналу
