Збільшення допустимих термінів вивчення ембріонів може привести до важливих відкриттів в області медицини та фертильності. Тож вчені пропонують зняти цілковиту заборону і замінити її на обережний та контрольований підхід, який дозволить отримати нові наукові результати.

До теми Вчених, які створили ГМО-дітей, ув'язнили за досліди над ембріонами

З часу першого успішного народження дитини внаслідок штучного запліднення в кінці 1970-х дослідження на людських ембріонах були обмежені 14-денним періодом. За цей час зазвичай закінчується імплантація зародка в матці. Окремі держави й міжнародні норми забороняють вченим культивувати людські ембріони старше двох тижнів, коли починають формуватися основні тканини організму і зародок не може розділитися на однояйцевих близнюків. Словом, заборона дозволяє вченим вивчати ембріон тільки до моменту набуття біологічно унікальних рис.

Група біоетиків та вчених з різних країн світу під керівництвом дослідників з Кейсовського університету звернулися до законодавців і Міжнародної спільноти дослідження стовбурових клітин (ISSCR) із закликом обміркувати "обережний, поетапний підхід" до наукових проєктів з використанням людських ембріонів, тривалість життя яких перевищує 14 днів.

Але автори зазначили, що спочатку варто оцінити наукові підстави для цього.

Будь-який запропонований проєкт повинен служити важливим цілям, яких не можна адекватно досягти іншими способами,
– наголошують науковці.

Потенційні переваги вивчення людського ембріона

  • Можливість зрозуміти, як виникають порушення розвитку різних органів,
  • Розробка терапії причин безпліддя,
  • Знайдення причин вад розвитку та їхнє усунення.

Автори звернення пропонують ввести 6 принципів, які можна використовувати для зняття обмеження в кожному конкретному випадку. До прикладу, спочатку потрібно переконатися в здійсненності процедури культивації, а потім оцінити, чи будуть експерименти досить інформативними, щоб використання ембріона було виправданим.

До інших принципів відносяться обов'язкове рецензування робіт кваліфікованими й незалежними фахівцями, а також необхідність відкритого обговорення результатів.

У реальності, пропонований підхід здається єдиним шляхом вперед, як з наукової, так і з правової точок зору,
– додали автори звернення.