Початок вакцинальної кампанії

Перші щеплення зробили в Україні у лютому. На той час про готовність вакцинуватись заявили дві третини громадян – 65%, у серпні цей показник знизився до 56%, у листопаді категоричність щодо щеплень висловили понад 30% навіть під тиском карантину.

Актуально Україна готова до бустерної дози вакцини, – Ляшко сказав, коли чекати

Попри це, станом на грудень в країні вакцинували понад 40% дорослого населення, українське МОЗ виконало умову ВООЗ – до кінця 2021 року в кожній країні повинна бути вакцинована саме така кількість людей.

І це хороша новина, адже вакцинація наразі єдиний ефективний метод профілактики коронавірусу та головне – захист проти тяжкого перебігу хвороби та смерті.

Показники охоплення вакцинацією населення пропорційні епідеміологічній ситуації в країні – чим він вище, тим стабільніша медична система, менша кількість жертв.

Страхи та маніпуляція – причини відмови від щеплень

В Україні та й у світі загалом працюють ботоферми задля посилення антивакцинаторських настроїв. Тисячі фейкових акаунтів розсилають неправдиву інформацію, вигадані коментарі лікарів та нічим не підкріпленні твердження щодо вакцинації.

Для того, щоб не потрапити на гачок маніпуляторів, найкраще стежити за повідомленнями офіційних джерел та критично ставитися до інформації, яку отримуєте з соціальних мереж.

Зверніть увагу Антивакцинатори вийшли на марш у Києві з QR-кодами партії Путіна

Розглянемо причини відмов від щеплення

(дані на кінець листопада)

  • не довіряють вакцині від COVID-19 – 20%
  • вважають вакцину малодослідженою/неперевіреною – 14%
  • вважають вакцину шкідливою/не довіряють безпечності - 11%
  • не хочуть – 9%
  • не бачать сенсу/потреби вакцинуватись – 6%
  • мають протипоказання – 6%
  • не вірять в вакцинацію загалом – 5%
  • не вірять в ефективність вакцини – 5%
  • не довіряють якості/складу вакцини – 4%
  • перехворіли на COVID-19 – 4%
  • бояться побічних ефектів – 4%
  • бояться (без уточнення) – 3%
  • не хочуть бути піддослідними – 2%
  • відлякує примусовість вакцинування – 2%
  • покладаються на власний імунітет – 2%
  • інше – 5%
  • важко відповісти – 8%

Реальні страхи

Як бачимо, найбільше респондентів непокоїли побічні ефекти та безпечність вакцини. Елементарно, деякі люди бояться самого уколу. Процес щеплення для них неприємний та болючий. Побороти фобію допоможе розмова з лікарем, розуміння потреби та переваг вакцинації.

Інші не хочуть відчувати тимчасове погіршення самопочуття, які можуть виникнути після щеплення, наприклад високу температуру, головний біль – хоча це нормальна та очікувана реакція на вакцину. Водночас її відсутність є теж нормою і ніяк не визначає дієвість вакцини.

Також часто люди апелюють до ймовірності появи рідкісних побічних випадків, наприклад, тромбозу. Однак ризик утворення тромбів внаслідок коронавірусу в рази вищий. Або апелюють до псевдо наукових матеріалів про те, що вакцина підходить не всім, та кажуть, що щеплення – рулетка.


Вакцина не викликає хворобу / Фото Unsplash

Нереальні страхи

За цей рік серед українців можна було почути кілька безглуздих фейків про вакцинацію: і що це змова фармкомпаній, і що вакцина змінює ДНК та призводить до безпліддя, і що вакциновані помруть через 2 роки.

Але усі ці висловлювання нічим не обґрунтовані! Вони не мають жодних наукових підстав. Окрім крикливих повідомлень в соцмережах, неякісно змонтованих відео розміщених на сумнівних ресурсах – ви також не знайдете першоджерел подібних повідомлень.

Натомість науково усі ці фейки спростувати можна!

Ось тут ізраїльський лікар-реанімолог Борис Бриль зауважив, що ризики смерті після вакцинації мізерні, вони трапляються рідше, ніж смертність від споживання морепродуктів в ресторанах.

Також не можна захворіти після щеплення, тому що вакцини, які наразі є на ринку, не мають жодного компонента "живої" вакцини.

Спростування найпоширеніших міфів про вакцинацію проти COVID-19

До теми Українці спочатку жадали вакцину, а тепер відхрещуються руками й ногами

Не принципові відмови: чому українці таки вирішували вакцинуватись

Окрім абсолютно фейкової інформації, часто люди, які не хотіли робити щеплення, мали просто недостатньо знань щодо безпечності та ефективності вакцин.

Так ось, серед причин, чому люди не хотіли робити щеплення проти COVID-19, був сумнів щодо безпечності препарату. Мовляв, вакцини розробили надшвидкими темпами, а відтак вони не достатньо вивчені та перевірені.

Однак, ті хто вирішив дослідити питання глибше, побачили, що дійсно вакцини проти коронавірусу розробили в рекордні терміни – за один рік. Однак цьому існує низка причин:

  • по-перше, вчені починали не з нуля. Хоча SARS-CoV-2 був новим для науки, дослідники вже вивчали коронавіруси протягом десятиліть;
  • по-друге, процес розробки вакцин включав безпрецедентну у всьому світі співпрацю;
  • по-третє, шалене фінансування.

Радимо прочитати Чому вакцини проти коронавірусу – не "експериментальні" і не "маловивчені": етапи перевірки

Недовіра до уряду

Іншою популярною причиною відмови від щеплень була недовіра до уряду, яка переноситься на політику влади щодо вакцинації.

Людям не подобався "примус", зокрема той факт, що їх звільнять з роботи за відсутності сертифікату вакцинації, чи що не пропустять в той чи інший заклад. Усе за це, за їх словами, обмежує їх права.

Однак, в Україні все ще добровільна вакцинація.

А такі заходи ввели задля безпеки більшості. Адже ви не можете знати, як перенесете хворобу ви чи ваші рідні, у випадку інфікування.

Масла в вогонь підливали й карантинні обмеження. Однак, це дало свій результат, рекордні показники щеплень провели саме в час введення найсуворіших карантинних обмежень. І, ймовірно, саме такі заходи й допомогли вакцинувати 40% населення до кінця року.

Так, ще у серпні в уряді заговорили про привілегії для вакцинованих у випадку осіннього локдауну. І з погіршенням епідемілогічної ситуації так і сталось.

Без сертифікату вакцинації українці не могли відвідувати більшість закладів та масових зібрань. Доступними були лише бродовольчі магазини, аптеки, АЗС. Не кажучи вже про поїздки за кордон.

Тож, підсумовуючи, карантинні обмеження, сертифікат вакцинації, вимогм роботодавців – це ключові фактори та рішення уряду, які допомогли у проведенні вакцинальної кампанії і продовжують сприяти їй.


Вакцинація запобігає важкому перебігу коронавірусу / Фото Unsplash

Байдужість вбиває

Є ще категорія українців, які відмовляються від вакцинації не через страх за своє здоров'я, а через банальну байдужість. Вони вважають, що робити щеплення немає сенсу, тому що, вірус постійно мутує, або що вакцина втрачає свою ефективність і потрібна ревакцинація.

Також серед їхніх аргументнів – "вакциновані все одно хворіють".

Так, вакциновані дійсно можуть захворіти на COVID-19 – це нормально і це не є доказом того, що вакцини неефективні або небезпечні.

Наявність імунітету до коронавірусу – ще одна причина. Автори пишуть, що вже перехворіли, до того ж легко, тому не бачать сенсу вакцинуватися.

Утім, легкий перебгі COVID-19 раніше не є гарантією того, що перебіг хвороби буде легким при наступному зараженні. Одужання від COVID-19 не створює такого надійного захисту, як вакцинація. А імунна відповідь після одужання від COVID-19 та вакцинації – більш потужна, ніж лише після одужання або лише після вакцинації.

Щодо тестів на антитіла, то вони не показують рівень імунного захисту людини. Зокрема, позитивний результат на антитіла не завжди гарантує захист людини, а негативний – не означає, що вони незахищені.

Важливо Перехворіли на коронавірус: коли вакцинуватись і чому не варто сподіватись на антитіла

З усіх тих, хто в певний період часу вагався, чи робити щеплення проти COVID-19, були також й ті, хто хотів лише конкретний препарат.

Або Pfizer, або ніяку

Однак, тут варто наголосити, що усі вакцини, схвалені для використання ВООЗ, мають високу ефективність у запобіганні важкого перебігу COVID-19, госпіталізації і смерті. Тому найкращою вакциною буде та, яка доступна для вас!

  • Наразі світ має дві мРНК-вакцини, які містять інструкцію про спайк-білок – від компанії Moderna та від компанії Pfizer/BioNTech.
  • Чотири векторні вакцини, які не реплікуються, з них одна доступна в Україні – AstraZeneca.
  • У світі вже зареєстровано і використовується 7 інактивованих вірусних вакцин, до таких належить CononaVac, яким теж вакцинують в Україні.
  • Представників субодиничних протеїнових вакцин (Novavax), які містять окремі компоненти вірусу, в Україні немає.

Була серед українців хвиля бунту проти вакцин китайського та індійських виробників, через різні дані щодо їх ефективності та інформації щодо побічних ефектів.

Однак, були й прихильники традиційних інактивованих вакцин, які відкидали варіант вакцинуватися мРНК вакциною через її нібито вплив на структуру ДНК (це неправда).

Для інших важливим був фактор міжнародного визнання вакцини – це стосується вакцин Covieshield та CoronaVac для в’їзду в ЄС, оскільки не всі країни їх приймають.