Зниження когнітивних здібностей і погіршення змоги виконувати рутинні щоденні дії часто з'являються після інсульту. Вони – наслідок фізіологічних змін, які пов'язані з цією хворобою. Нове дослідження показує, що історію порушення когнітивного здоров'я інсультних пацієнтів можна відстежити на багато років раніше.

Також на тему: Різке підвищення тиску: ознаки, які не можна ігнорувати

Як відбувалося дослідження

У новому дослідженні вчені спостерігали за 14712 учасниками, які були старше 45 років, в середньому протягом 12,5 років. Їх когнітивні здібності періодично перевіряли за допомогою різних тестів. Вони включали визначення стану пам'яті, швидкості мови, швидкості реакції, координації рухів рук.

Також автори дослідження оцінили, як добре справляються учасники з щоденними справами: пранням, прибиранням, одяганням, прийманням їжі, а також наскільки добре вони стежать за своїми фінансовими справами.

Зміни помітні ща 10 років до інсульту

Вчені виявили, що у людей, у яких під час спостереження розвинувся інсульт, ще за 10 років до нього показники когнітивного здоров'я виразно відрізнялися від показників людей, у яких інсульту не було.

  • Найбільш ранніми були зміни в показниках тесту Струпа. Їхнє зниження починало спостерігатися за 10 років до інсульту, воно ставало цілком очевидним за 6 років. Цей тест заснований на феномені затримки реакції на слова, які написані в тексті іншим кольором. З його допомогою оцінюють когнітивну гнучкість.
  • Явні ранні зміни спостерігалися і при використанні короткої шкали оцінки психічного статусу (за 8 років до інсульту).
  • Відмінності в тому, як люди справляються з різними рутинними справами виявлялися не так рано – приблизно за два – три роки до інсульту.

Більша частина людей, у яких розвинувся інсульт, були жінками (60%). Зниження когнітивних здібностей вчені частіше спостерігали у носіїв гена APOE (вважається, що він відіграє важливу роль у розвитку хвороби Альцгеймера) і люди з низьким рівнем освіти.

Когнітивні відхилення за багато років до інсульту свідчать про те, що пошкодження головного мозку перед цією подією накопичуються протягом довгого часу. До таких пошкоджень відносять ураження дрібних судин мозку, дегенерація нервової тканини і запалення,
– зазначили науковці.