Алессандро Свелато гінеколог італійської лікарні Сан-Джованні Калібіта Фатебенефрателлі та його колеги, екологи та анатоми, перевірили, чи здатний пластик потрапити в плаценту. Результати дослідження опубліковані в журналі Environment International.
Читайте також Кредитка за тиждень: скільки пластику споживає людина
У дослідженні брали участь 6 здорових жінок, які погодилися віддати свої плаценти для дослідження. Вони відзначили в анкеті, чи користувалися протягом двох тижнів до пологів косметикою з мікрогранулами, і чи не лікували зуби інвазивно.
Цікаво, що пологи приймали таким чином, щоб не допустити контакт жінок з пластиком: акушери використовували бавовняні рукавички, ліжка в пологовому залі були лише із бавовняними простирадлами, пуповину перерізали металевими ножицями.
Після пологів плаценти зібрали і порізали кожну на шматочки, які розділили на три порції — тканини з боку дитини, з боку матері і безпосередньо плодова оболонка. Зразки доставили в лабораторію, де дослідили молекулярний склад речовини по спектру його випромінювання під впливом лазера.
Пластик був у плаценті усіх жінок
Виявилося, що в чотирьох з шести плацент містилися фрагменти пластику. Всього у всіх зразках було знайдено 12 частинок розміром 5– 10 мікрометрів, сферичної або неправильної форми.
- 5 знайшли в тканинах на стороні плоду,
- 4 – на материнській стороні
- 3 – в пологовій оболонці.
Три частинки виявилися поліпропіленом-матеріалом, з якого зазвичай роблять пакувальну плівку. Від інших вдалося визначити тільки пігменти – барвники, які є в штучних покриттях, фарбах, клеях, косметиці та засобах особистої гігієни.
Таким чином, з'ясувалося, що мікропластик, потрапивши в організм людини, може досягти тканин плаценти на всіх рівнях.
Частинки мікропластику організм може сприймати, як сторонні тіла та викликати місцеві імунні реакції і запалення.
Світове виробництво пластику досягло 320 мільйонів тонн на рік, і понад 40% цього обсягу припадає на одноразове упаковування, що призводить до швидкого утворення пластикового сміття.