Перше дослідження

В першому дослідженні взяли участь 661 житель Стокгольма, з них 178 мали COVID-19. Середній вік учасників склав 22 роки.

Також на тему: Час подбати про вітамін D: готуємося до сезону застуд

Ключові показники функції легень – об'єм форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) і максимальний об'єм повітря, який можна вдихнути або видихнути, – виявилися схожими у всіх учасників незалежно від того, чи був у них COVID-19. Не було відмінностей і в рівнях запальних маркерів.

Потім вчені виділили підгрупу зі 123 учасників з діагностованою астмою, у 24% з них було підтверджено коронавірус. Спірометрія показала невелике зниження функції легень в астматиків, які перенесли COVID-19, проте ці показники не були статистично значущими.

Друге дослідження

В другому дослідженні взяла участь 21 дитина від 5 до 18 років, яка перенесла COVID-19. До контрольної групи включили 45 дітей, у яких не було COVID-19, але вони могли перехворіти на іншу респіраторну інфекцію.

Вчені провели серію тестів на функцію легенів у всіх учасників в період від 2 тижнів до 6 місяців після зараження і порівняли їх з показниками групи контролю. В результаті фахівці не знайшли статистично значущих відмінностей в частоті спостерігається погіршення роботи легенів.

Як діти переносять штами Дельта

  • Невакциновані підлітки приблизно у 10 разів частіше потрапляли до лікарні, ніж вакциновані.
  • Щотижнева госпіталізація дітей у віці 0 – 17 років була найнижчою в період з 12 червня по 3 липня (рівень 0,3 на 100 тисяч населення).
  • Педіатрична госпіталізація досягла свого рекордного піка (1,5 на 100 тисяч населення) за тиждень напередодні 9 січня, коли в США спалахнула хвиля коронавірусу, викликана Альфа-варіантом.
  • Згідно з попередніми дослідженнями, діти у віці 12 – 17 і 0 – 4 років піддаються вищому ризику госпіталізації COVID, ніж діти у віці від 5 до 11 років.