Як проводилося дослідження

Науковці скористалися результатами національного дослідження, в якому брали участь англійці, які народилися з 2000 по 2002 рік. Вони проаналізували дані про успішність, емоційну стійкість, соціальний добробут і фізичну активність понад 4 тисяч учасників, які зібрали у віці 7, 11 і 14 років, включивши в дослідження численні результати тестів і опитувань вчителів.

Також на тему: З'ясували, скільки тривають важкі ускладнення у дітей після COVID-19

Статистичний аналіз проводився в кілька етапів, і спочатку вчені оцінили зв'язок між фізичною активністю і самоконтролем. В цілому, у всіх школярів, які відвідували спортивні секції, було менше проблем з поведінкою, у них рідше траплялися перепади настрою та емоційні сплески.

Вплив спорту на успішність дітей

Автори дослідження також підтвердили непрямий зв'язок фізичної активності з успіхами в навчанні, причому природа цього впливу відрізнялася в різних вікових групах.

  • У молодших школярів, які регулярно займалися фізкультурою і спортом, на успішність в навчанні більшою мірою впливав контроль над своїми емоціями.
  • Починаючи з 11 років стає сильнішим зв'язок з поліпшенням поведінки.

Рівень достатку має значення

Коли вчені скорегували дані з урахуванням соціально-економічного чинника, тобто рівня життя школярів, цей зв'язок став слабшим. У дітей з бідних сімей, які займаються спортом, виявилося більше проблем з емоційною регуляцією і поведінкою, ніж у більш забезпечених однолітків.

Автори дослідження відзначили також, що у таких школярів набагато менше можливостей для відвідування спортивних секцій і клубів. У цієї групи дітей успішність в навчанні була нижчою в порівнянні з іншими школярами з сімей з високими доходами.

Вчені вважають, що ці результати наочно демонструють, наскільки фізична активність в ранньому дитинстві сприяє розвитку таких якостей, як терпіння, відповідальність за свої вчинки, вміння працювати в команді.