Щитоподібна залоза – найбільший орган внутрішньої секреції – виробляє надважливі гормони: тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці речовини беруть участь в усіх ланках обмінних процесів. Від них залежать, без перебільшень, усі обмінні процеси й навіть температура тіла.
Також на тему: Вітамін Д для дітей та підлітків: визначаємо правильне дозування
Чому страждає щитоподібна залоза і як це проявляється
Серед причин захворювання щитоподібної залози медики називають:
- несприятливе екологічне середовище,
- нездоровий спосіб життя, стреси,
- супутні захворювання.
Проте головною причиною є недостатнє надходження до організму необхідних мікроелементів, зокрема йоду.
Від проблем зі щитоподібною залозою найчастіше потерпають, як ми вже зауважували, жінки. На думку вчених, це пов'язано з більшою схильністю жіночого організму до автоімунних захворювань та більшою його потребою в гормонах щитоподібної залози під час статевого дозрівання, вагітності, грудного вигодовування та в період клімаксу.
Неправильна робота щитоподібної залози впливає на весь організм / Фото: Unsplash
Отже, жінкам треба регулярно відвідувати ендокринолога й перевіряти рівень тиреотропного гормону. Це допомагає вчасно виявляти гормональний дисбаланс і відповідним чином коригувати раціон.
Про проблеми щитоподібної залози сигналізують:
- прискорене серцебиття – тахікардія (від 90 ударів на хвилину);
- постійне відчуття втоми, біль у м'язах;
- тривожність;
- втрата або, навпаки, набір ваги при сталому раціоні;
- тремтіння кінцівок;
- озноб або відчуття жару з інтенсивним потовиділенням;
- погіршення концентрації уваги;
- випадання волосся;
- порушення травлення (запори, діарея);
- труднощі з ковтанням, відчуття стороннього тіла в горлі;
- потовщення на шиї (через збільшення залози);
- порушення менструального циклу;
- сухість шкіри або, навпаки, підвищення вироблення шкірного жиру;
- порушення сну;
- сухість очей, сльозотеча, почервоніння, екзофтальм ("волоокість");
- двоїння в очах;
- сонливість (важко прокидатися зранку, а втома відчувається навіть після 12 годин сну);
- зменшення сексуального потягу.
Як підтримати щитоподібну залозу
Щитоподібна залоза виробляє йодовмісні гормони. А це означає, що, не отримуючи достатньої кількості йоду, вона просто не спроможна забезпечувати організм цими речовинами повною мірою.
Щоб захопити якомога більше цього мікроелемента, збільшується в розмірах уся залоза (дифузний зоб) або її окремі частини (вузловий зоб). Завдяки цьому рівень йодовмісних гормонів в організмі певний час тримається в нормі, але, якщо ситуація з надходженням йоду не поліпшується, неминуче виникає гіпотиреоз (зниження продукування гормонів щитоподібної залози).
Більшість українців щодня споживає лише 40 – 80 мкг йоду на добу при необхідних 150 – 300 мкг. У зоні найбільшого ризику – Західна Україна та Чернігівщина: тут споживання йоду катастрофічно низьке. Саме постійний дефіцит йоду в раціоні є причиною частого діагностування у наших співвітчизників дифузних та вузлових форм зобу, а відтак і гіпотиреозу, передусім у жінок у період вагітності та грудного вигодовування.
Читайте також: Молодість надовго: як вітамін Д допоможе попередити передчасне старіння
Крім того, останнім часом все більше даних з'являється про роль дефіциту селену на розвиток захворювань щитоподібної залози.
Селен – другий за важливістю після йоду мікроелемент, який впливає на роботу щитоподібної залози, і його функції тісно пов'язані з функціями йоду. По-перше, він потрібен для активації її гормонів, а саме для переходу тироксину (Т4) в активнішу форму – трийодтиронін (Т3). Тому дефіцит селену може погіршувати прояви дефіциту йоду.
Добавки з йодом та селеном збережуть здоров'я усієї родини / Фото: Unsplash
Також селен відповідає за антиоксидантний захист тканин щитоподібної залози. Процес вироблення Т4 і Т3 передбачає велику кількість окисних реакцій, тож без належного захисту тканина залоза, під час синтезу гормонів, може сама себе пошкодити.
Отже, належне забезпечення йодом та селеном є фундаментом здоров'я щитоподібної залози. Оптимальну кількість обох мікроелементів забезпечує дієтична добавка ЙоСен.
Рекомендоване дозування йоду та селену на день:
- Для дітей – відповідно 90 і 25 мкг.
- Для дітей від 12 років та дорослих – 150 і 75 мкг.
- Для вагітних, та під час грудного вигодовування – 200 і 30 мкг.
Профілактичний курс прийому ЙоСен становить 6 – 12 місяців. Подальше вживання добавки слід погодити з лікарем індивідуально.