У дослідженні взяли участь 616 студентів, яких ознайомили з двома основними підходами покращення настрою – когнітивною технікою та медитацією усвідомленості.

До теми У братів та сестер людей з біполярним розладом підвищений ризик онкозахворювань

Використання когнітивного підходу передбачало виявлення та переоцінку негативних думок та переконань. Тим часом медитація усвідомленості визначалася як усвідомлення та прийняття своїх думок та почуттів без спроб їх змінити.

Учасників поставили перед гіпотетичною ситуацією, в якій вони могли б застосувати свої навички, зокрема попросили уявити, що друг не запросив на свято, на якому хотілося б бути присутнім. Оцінивши, як студенти справляються з цією "проблемою", вчені повідомили кожному (вибравши випадковим чином), що одна з двох навичок регуляції настрою у них добре розвинена, а інша – слабка.

В основній же частині завдання добровольці повинні були уявити смерть близької людини, і додатково слухали кантату Прокоф'єва "Олександр Невський", яка посилювала сумну атмосферу. Як і очікувалося, це спричинило суттєве погіршення настрою у всіх учасників експерименту.

Результати експерименту:

  • Швидкість покращення настрою не залежала від методу його регулювання.
  • Однак впливало те, чи повідомляли добровольцям, що в їхньому конкретному випадку добре розвинена конкретна навичка. Це допомагало людям думати, що вони працюють зі своїми сильними сторонами, а не зі слабкими.

Імовірно, якщо переконати людину, що вона добре керує настроєм у конкретній стратегії, то таким чином можна вселити велику впевненість та наполегливість у використанні цієї навички, отримавши кращі результати.